Зв’язок між синдромом сухого ока та міопією: систематичний огляд і метааналіз
Повний текст статті
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2405844024147056
Ключові моменти
– Синдром сухого ока значною мірою пов’язаний із короткозорістю
– Поширеність синдрому сухого ока серед пацієнтів з міопією становить 45,1%
– Для попередження розвитку ССО у людей із короткозорістю важливі профілактичні заходи
– Раннє обстеження та виявлення синдрому сухого ока є критично важливими для молоді з підвищеним ризиком розвитку короткозорості.
Вступ
Синдром сухого ока (ССО) — це поширений стан, що знижує якість життя та працездатність людини, оскільки викликає сухість, біль в очах, втому та нечіткість зору.
У важких випадках ССО можливі пошкодження рогівки та її інфікування.
Це захворювання пов’язане з порушенням балансу сльозової плівки, а невідкориговані проблеми рефракції підвищують ризик його розвитку.
Міопія, так само як і ССО, є досить поширеною проблемою, і, за прогнозами до 2050 року, це захворювання може бути у половини населення планети.
У країнах Східної Азії короткозорість вже спостерігається у 80-90% молоді, і ця тенденція набирає обертів.(1)
ССО та міопія часто проявляються разом і посилюються при тривалому використанні цифрових екранів, обмеженому перебуванні на свіжому повітрі, під час тривалої роботи\навчання, що потребує фокусування на близькій відстані, особливо у дітей і підлітків. Довготривала робота за екраном та на близькій відстані знижує частоту моргання, що підсилює симптоми ССО. Цей стан частіше прогресує з віком і тісно пов’язаний із міопією.
Таким чином, ССО та міопія є серйозними проблемами для здоров’я очей світового рівня. Розуміння причин їх розвитку та факторів ризику є важливим для розробки профілактичних заходів, з метою покращити здоров’я очей значної частини населення.
Матеріали та методи
Зв’язок між синдромом сухого ока (ССО) та міопією оцінювався через аналіз опублікованих досліджень щодо частоти ССО у людей з міопією. Дослідження проводилося відповідно до протоколів PRISMA [2], та, оскільки використовувалися загальнодоступні дані, схвалення наглядової ради та згода учасників не були потрібні.
Пошук літератури охоплював статті з баз даних PubMed і EMBASE, опубліковані з
1 січня 1976 року по 16 вересня 2022 року, та використовував ключові слова і медичні терміни (MeSH у PubMed і Emtree в EMBASE). В аналіз увійшли різні дослідження : ретроспективні, проспективні, поперечні, випадок-контроль та серії випадків.
Поширеність синдрому сухого ока та міопії
Синдром сухого ока (ССО) часто зустрічається у людей з міопією, особливо у тих, хто планує рефракційну хірургію, і рідше — у людей без міопії.
Обидва стани — ССО та міопія — дуже поширені. Тривале використання цифрових пристроїв знижує частоту моргання, що підвищує ризик ССО, а малорухомий спосіб життя збільшує ймовірність розвитку міопії.
Робота (зорове навантаження) на відстані до 30 см понад 30 хвилин посилює прогресування міопії, а кожна додаткова година щоденної роботи зблизька підвищує ризик міопії на 2%.
Люди з високою міопією мають підвищений ризик ССО через подовжену форму і збільшений об’єм ока, що прискорює випаровування сліз та погіршує стан рогівки.
Також у людей з міопією частіше спостерігається нестабільність сльозової плівки та більш виражені симптоми сухості очей, хоча тяжкість ССО не пов’язана зі ступенем міопії.(3) У дітей з міопією тривала фіксація на екранах впливає на мейбомієві залози, тому з профілактичною метою необхідні регулярні перерви, часте моргання та активний відпочинок.
Таким чином, міопія тісно пов’язана з ризиком розвитку ССО.