Трегалоза при хворобі сухого ока: механізми дії та доказова база
Матеріал призначений виключно для фахівців охорони здоров’я. Інформація відображає дані наукових досліджень та не розширює затверджені показання медичних виробів із трегалозою.
Патофізіологічний контекст DED
Термінологічна примітка: Відповідно до вже опублікованих даних консенсусу Tear Film & Ocular Surface Society (TFOS DEWS III), використовується термін хвороба сухого ока (Dry Eye Disease, DED), що підкреслює хронічний, мультифакторний характер патології з визначеними патофізіологічними механізмами.
Згідно з опублікованими розділами консенсуса Tear Film & Ocular Surface Society Dry Eye Workshop III (TFOS DEWS III)(1), хвороба сухого ока — це багатофакторне, симптоматичне захворювання, яке характеризується втратою гомеостазу слізної плівки та/або поверхні ока, при якому етіологічними факторами є:
- нестабільність слізної плівки
- гіперосмолярність слізної плівки
- запалення та ушкодження поверхні ока
- нейросенсорні аномалії.
Гіперосмолярність асоціюється з активацією прозапальних сигнальних шляхів, оксидативним ушкодженням та індукцією апоптозу клітин епітелію поверхні ока [1].
Властивості осморегуляції та мембраностабілізації при хворобі сухого ока (експериментальні дані)
Трегалоза — природний дисахарид, який в експериментальних моделях демонструє властивості:
- підтримання клітинного гомеостазу в умовах гіперосмолярності
- стабілізації ліпідних компонентів мембран
- зменшення ушкодження клітин при дегідратаційному стресі
Зазначені ефекти продемонстровані переважно in vitro. У дослідженні Matsuo T. та співавт. трегалоза зменшувала загибель клітин рогівки при висиханні у моделях дегідратаційного стресу в лабораторних умовах[2].
Протеїностабілізуючі властивості (доклінічний рівень)
У доклінічних дослідженнях трегалоза описана як молекула що може взаємодіяти з білковими структурами та зменшувати протеотоксичний стрес у клітинних та біофізичних моделях стабілізації протеїнів в умовах клітинного ушкодження [3]. Ці механізми продемонстровані в експериментальних моделях і наведені як науковий контекст.
Механізми дії: аутофагія та клітинна адаптація
Аутофагія розглядається як адаптаційний механізм клітини у відповідь на гіперосмолярний та оксидативний стрес [3].
У рандомізованому контрольованому дослідженні Morya AK та співавт. (2021) при застосуванні трегалози у пацієнтів із DED продемонстровано покращення клінічних показників (OSDI, TBUT, фарбування поверхні ока).
Автори інтерпретують отримані результати з урахуванням експериментальних даних щодо можливої участі трегалози у регуляції аутофагічних процесів та зазначають, що прямі клінічні маркери аутофагії у пацієнтів на сьогодні досліджені обмежено.
Доказова база: дані систематичних оглядів
Систематичний огляд Ballesteros-Sánchez та співавт. (2023), що включав рандомізовані клінічні дослідження трегалози при DED, повідомляє про:
- статистично значуще зменшення симптомів;
- покращення стабільності слізної плівки;
- сприятливий профіль переносимості.
Автори підкреслюють гетерогенність досліджень та переважно короткостроковий характер спостереження.(3)
Доказова база: клінічні дані
Огляд рандомізованих клінічних досліджень короткострокового спостереження показав, що розчини з трегалозою:
- покращували показник OSDI
- збільшували TBUT
- зменшували забарвлення рогівки
- не асоціювалися з серйозними побічними ефектами.
Тривалість досліджень варіювала від 4 до 12 тижнів.(3,4)
Рандомізовані дослідження
У клінічних випробуваннях трегалоза (у монокомпонентних та комбінованих розчинах):
- зменшувала суб’єктивні симптоми сухості
- підвищувала стабільність слізної плівки
У деяких дослідженнях результати були зіставними з контрольними зволожувальними розчинами або дещо вищими без статистичної гіперболізації. Дослідження розрізнялися за дизайном, групами пацієнтів, тривалістю терапії.
Згідно до опублікованих даних, лікування сухості очей за допомогою SH-трегалози призводить до більшого поліпшення показників тесту Ширмера та часу розриву слізної плівки після 8 тижнів безперервного застосування у пацієнтів із синдромом сухого ока, причому це покращення було більш вираженим у пацієнтів із тяжкою формою синдрому сухого ока.
Місце трегалози в терапії DED
У рамках підходу TFOS DEWS III Report on Diagnostic Methodology (2025) терапія хвороби сухого ока має бути персоналізованою та спрямованою на ліквідацію провідних етіопатогенетичних драйверів задля:
- підвищення клітинної стійкості до гіперосмолярного стресу
- відновлення стабільності слізної плівки
- контролю запалення
- захисту епітелію.
Відповідно до доступних наукових даних, осмопротектори, включаючи трегалозу, розглядаються як допоміжний компонент терапії, особливо за наявності ознак гіперосмолярного стресу.
Вибір терапевтичної стратегії визначається субтипом DED (дефекти слізної плівки – ліпідного, водного шару або муцину/глікокаліксу; патології повік та поверхні ока, інше) та клінічною картиною пацієнта з урахуванням підходів, описаних у опублікованих розділах звіту TFOS DEWS III.
Висновки
- Трегалоза демонструє осмопротекторні та цитопротекторні властивості в експериментальних моделях in vitro [2,3].
- У експериментальних роботах трегалоза описується як молекула, що може бути залучена до регуляції клітинних адаптаційних механізмів, включно з процесами аутофагії — одного з універсальних механізмів клітинної відповіді на гіперосмолярний та оксидативний стрес. Прямі клінічні маркери аутофагії у пацієнтів із DED на сьогодні потребують подальших досліджень [3].
- У клінічних дослідженнях її застосування асоціюється з покращенням симптомів і деяких клінічних показників DED включно з індексом (OSDI), стабільністю слізної плівки (TBUT) та показниками фарбування поверхні ока [3]. Тривалість більшості рандомізованих клінічних досліджень становить 4–12 тижнів.
- Сльозозамісні засоби у вигляді комбінації трегалози з гіалуроновою кислотою можливо розглядати як один із компонентів комплексного ведення пацієнтів із ХСО (DED) відповідно до сучасних патофізіологічно орієнтованих підходів.
Джерела
- TFOS DEWS III Report. Tear Film & Ocular Surface Society. 2025. https://www.tearfilm.org/paginades-tfos_dews_iii/7399_7239/eng/
- Matsuo T. et al. Protective effect of trehalose on corneal epithelial cells. Br J Ophthalmol. 2001. https://bjo.bmj.com/content/85/5/610
- Systematic Review: Trehalose and Dry Eye Disease. J Clin Med. 2023. PMID: 38068353. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38068353/
- Randomized controlled trial of trehalose: An efficient autophagic bioprotectant in the management of dry eye disease. Arvind Kumar Morya , Kanchan Solanki , Sujeet Prakash , Monika Samota , Arushi Gupta https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8259516/
- Trehalose and Dry Eye Disease: A Comprehensive Systematic Review of Randomized Controlled Trials. Antonio Ballesteros-Sánchez, Clara Martinez-Perez , Cristina Alvarez-Peregrina, Miguel Ángel Sánchez-Tena, Concepción De-Hita-Cantalejo, María Carmen Sánchez-González, José-María Sánchez-González https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8259516/